Що таке стрес і чому він буває корисним
Загалом стрес — це фізіологічна, тобто нормальна реакція організму на фізичний або психо-емоційний подразник, який сприймається як загроза. Інакше можна сказати, що стрес — це типова захисна реакція організму на загрозу його існуванню, реальну чи уявну, яка підвищує шанси цього організму на виживання.
Короткочасний стрес із позитивною дією на організм прийнято називати еустресом. Він допомагає фізично та психічно мобілізувати організм — швидше реагувати на небезпеку або показати кращі результати під час змагань. Як правило, після розв'язання стресової ситуації організм достатньо швидко повертається до нормального функціонування.
Однак коли організм стикається з психо-емоційними факторами, тривалість дії яких не має чітко визначених часових обмежень, стресова реакція хронізується. Виникає виснаження адаптаційних механізмів і розвиваються патологічні реакції: тривале серцебиття, аритмії, підвищення артеріального тиску, порушення з боку нервової та травної систем. Патологічна реакція організму на стресовий фактор визначається як дистрес.
Як стрес впливає на серце: що кажуть дослідження
Коли стрес стає хронічним, він може шкідливо впливати на весь організм. У дослідженні 2021 року за участю 118 706 осіб з 21 країни встановлено, що високий рівень стресу пов'язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, зокрема раптової серцевої смерті, ішемічної хвороби серця та інсульту.
У квітні 2019 року в Британському медичному журналі опублікована стаття, автори якої дослідили понад 130 000 шведів із психічними розладами, пов'язаними зі стресом (ПТСР, гостра реакція на стрес, розлад адаптації). Висновок: перенесені дистрес та психічні розлади загалом підвищують ризик серцевого нападу на 34%, інсульту — на 75%, а гіпертонічної хвороби — більш ніж у 2 рази (115%).
Американська Асоціація Серця у 2021 році зазначила, що хронічний стрес, пов'язаний з роботою, асоціюється зі збільшенням на 40% ризику серцево-судинних захворювань, а соціальна ізоляція та самотність — на 50%.
Молодий вік — не захист від стресу
У 2023 році у Європейському журналі превентивної кардіології опубліковане дослідження за участю понад 6,5 мільйона корейців у віці 20–39 років. Учасники з психічними розладами втричі частіше стикалися з серцевим нападом або інсультом. Люди з ПТСР мали на 213% більший ризик інфаркту, з депресією — на 97%.
Цікаво, що люди у віці 20 років з тривожністю або депресією мали більший ризик інфаркту, ніж люди у 30 років із тими самими розладами — вірогідно через схильність до нездорових механізмів подолання труднощів.
Жінки, які страждають на депресію або безсоння, більш схильні до серцевого нападу або інсульту порівняно з чоловіками того ж віку — тут відіграють роль гормональні відмінності.
Україна та стрес: особливо актуальна проблема
Актуальність проблеми для України надзвичайно висока. За даними Держстату, смертність від хвороб системи кровообігу зростала: від 665,3 випадків на 100 000 населення у 2019 році до 736,5 у 2021 році. При цьому Україна мала найвищий у Європі рівень смертності від серцево-судинних захворювань серед людей 25–49 років. Тому боротьба з дистресом та викликаними ним психічними розладами має бути включена до стандартних заходів профілактики.
Що робити для захисту серця при хронічному стресі
- Фізична активність: щонайменше 150 хвилин вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних вправ на тиждень.
- Здорова дієта: багата на корисні жири та нежирні білки, фрукти, овочі, злаки; обмежує цукор, сіль та швидкооброблену їжу.
- Відмова від алкоголю та паління: паління пов'язане з чвертю смертей від серцево-судинних захворювань.
- Якісний сон: 7–8 годин щоночі — норма дорослої людини.
- Техніки релаксації: Ці практики допомагають знизити артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень. Можна спробувати Ці Гун, Тай-Цзі, йогу, масаж, контрольоване дихання.
- Соціальні зв'язки: спілкування з іншими людьми, навіть дистанційно — телефон, відео, месенджери.
- Звернення до лікаря: дотримуйтесь плану лікування та приймайте призначені препарати.
